hailrake144
Сектант
Вага: 75кг
Стать: Чоловік
Вік: 18 років
Назва речовини та її дозування: Косяк з 0.5 Critical Kush
Толер: 3/10 (Низький, шш раз на місяць)
Спосіб вживання: Косяк
Передмова:
(Це мій перший тріп репорт, не судіть строго, це скоріше лайтова треш історія) І так, вирішив я значить щільно покурити, але не сам, тому я покликав найкращого друга і двох хороших знайомих, які час від часу так само люблять побавитися з кайфовими шишечками. Домовилися ми з усіма зустрітися біля одного місця, щось схоже на заброшку, щоб було зрозуміліше та й без плутанин. Нас було 4 людини, найкращий друг, нехай буде Бодя, і два дуже хороші знайомі: Андрій та Ігор. Продовжимо, ми зустрілись на цьому місці та пішли курити, в мене було 3 косих, 1 собі та 1 на 2 знайомих. Дістали ми запальнички та почали курити, все добре, Андрій та Ігор гарно димлять собі, та я також разом з Бодею, він зробив 4 лайтові тяжки і закінчив, продовжив я, викурив весь косий то, що лишилось, більше половини (це була погана ідея), паралельно курінню я чую від Андрія "пацани, забув вам сказати, я перед цим всім випив майже літру пива", я думаю, це піздєєєєц))
ну і кажу йому "Але ти єблан, ну і для чого ти взагалі куриш?" Андрій: "Та похуй, все норм буде, не переживай". Закінчили ми значить нашу сесію, виходимо з цього місля і пиздошимо в сторону центру (хотіли покурити і піти жостко гуляти)
Початок подій: Ми не пройшли навіть 20 метрів і нас різко вйобує, всі еффекти, зрачки, сушняк, заповільнений час і т.д, все у всіх таке ж саме, в один момент. Ми всі усвідомлюємо, що ми всі перекурили і що нам пізда. Сідаємо ми на лавочку і всі починають різко ржати, хуй знаю з чого), я все поняв, і вирішив, що я буду так званим "повадирьом" (тому що я міг себе трошки контролювати) і кажу їм "Хлопці, заваліть єбальники, ви дуже голосно розмовляєте, ми всі перекурили і нам варто це просто перечекати" Сидимо ми хвилини 2 (по відчуттям 30хв) і вйобує все більше і більше, я зрозумів, що ситуація піздєц і кажу команді "Чекайте тут, я в мазагин" встаю я і йду в ближній продуктовий, він був в метрах 30 від лавочки, в свою сторону я чую "Куди ти йдеш без нас, ми ж всі друзі, не кидаємо один одного" (дуже блять голосно і зі сміхом) (щоб багато не писати, я їм кожні хв 5 напевно казав, щоб вони вальнули свої єбальники і не сміялись, бо нас спалять і буде пізда нам всім) І так, я захожу в магазин і швиденько беру 2л колу і лимон), підхожу до касира і даю це все, стараюсь лишній раз не світити єбалом та дивлюсь вниз, вона це все пробиває і каже вартість всього, даю я 500 грн якщо не помиляюсь і вона мені починає шукати решту. (Блять, це напевно була найповільніша хвилина в мому житті) Так от, віддала вона мені решту і я вийшов на вулицю, бачу 3 рила які сидять на лавочці які займаються якоюсь хуйньою, кажу їм: "А тепер просто заткніться і йдіть за мною", пішли ми в сторону парку, який був дуже близько, була година 8, зима, йдемо йдемо і бачимо лавочку в парку, сідаємо ми туди і кожен випив трошки коли, після цього я дістав лимон), даю Боді, він хуярить прям з цедрою (хотя в мене ніж був), вкусив він, передав мені, я кусаю теж з цедрою (насправді в такому стані на смак це було достатньо непогано), даю Ігору лимон, він його бере і зразу кидає, каже: "Блять, а че он такой тяжелый" (Ігор з Луганська, а ми всі западенці), після цього жосткого муву я починаю з Бодею піздєц сміятись з цього, беру я знову цей лимон і передаю Ігору і кажу: "Тобі здається, він не тяжкий", від нього я чую: "А че мне делать с этим?" після цього ми в який раз вже почали сміятись, він викинув нахуй той лимон. Дивимось ми на Андрія, а він каже "Мені дуже хуйово пацани" і починає блювати, я думаю, та ну блять, починається, ще мені проблеми із-за цього єблана, починаємо ми з ним пиздіти і морально хелпувати, дали колу, він попив і викинув її в траву, а нам всім пізда, у всіх бед, Андрій каже: "Все буде добре, не переживайте, просто почекайте" дивлюсь я на прохожих людей і бачу двух жінок з поводками, але в той момент мені здається, що це два поліцейських з АК-47 в руках, в який раз я вже думаю, що нам пізда. Дивимось ми всі на Андрія а він вже лежить на лавці і майже не подає признаки життя (пройшло менше 5 хв), в мене починається ще більша паніка
Я: В тебе точно все добре? Може швидку викликати?
А: Все добре, просто трошки почекайте.
Я: Пацан, ми палимось (паралельно ми бачимо мужика який дуже косо на нас дивиться)
Кажу я всім: Нам треба йти звідси, бо нам піздєц
І: Но как мы его здесь кинем в такой холод, тем более ему очень хуево
Я: В нас вибору не лишилось, кажу Андрію, братан, ми пішли якщо що пиши, дзвони, може я тобі таксі викличу?
А: Не треба, можете йти.
Ми троє пішли від цього місця достатньо далеко і вирішили просто ходити та чекати поки нас попустить, погуляли ми десь хв 30-40 (не попустило ні каплі) та вирішили вернутись туди і провірити чи він живий. Підходимо ближе до того місця і бачимо, що Андрій лежить на тій лавці як труп, підходимо ми до нього і я починаю його будити, він встає, по його лицю було видно, що він скоро тут подохне, якщо йому ніяк не допомогти
Я: Все нахуй, ти заєбав, я викликаю таксі
А: Добре, викликай, тільки дай гроші, бо в мене при собі нема
Викликам я болт і дав йому сотку щоб він поїхав додому. Приїхало таксі, ми його беремо з двух сторін та садимо в машину. Все, він поїхав і я думаю "Ура, победа, тепер буде легше". З іншими 2 ми пішли далі в наш шлях, нічого інтересного, ходили мовча і шукали гарну лавочку, де біля не буде багато людей. Погуляли ми так годину десь і найшли її і сіли і десь хв 30 ми посиділи і нас почало відпускати (УРА!), ми сидимо і просто втикаємо в місяць, пройшло ще хвилин 20 десь, почекали ще трошки поки нас майже відпустило і розійшлись, після цього я зрозумів, що мені хватає 2-3 гарні тяги для хорошого накуру на 2.5-3 годинки і що більше зимою на вулиці я не буду курити. На наступний день ми запитались у Андрія як він там? Все було добре, він приїхав в комфорті і ліг зразу спати.
На цьому все,моралфаги, не пишіть нічого за знайомого, з ним все добре і йому цей досвід був корисним, не судіть строго, це мій перший репорт, та і +це скоріше розважальний репорт) многа букаф
Стать: Чоловік
Вік: 18 років
Назва речовини та її дозування: Косяк з 0.5 Critical Kush
Толер: 3/10 (Низький, шш раз на місяць)
Спосіб вживання: Косяк
Передмова:
(Це мій перший тріп репорт, не судіть строго, це скоріше лайтова треш історія) І так, вирішив я значить щільно покурити, але не сам, тому я покликав найкращого друга і двох хороших знайомих, які час від часу так само люблять побавитися з кайфовими шишечками. Домовилися ми з усіма зустрітися біля одного місця, щось схоже на заброшку, щоб було зрозуміліше та й без плутанин. Нас було 4 людини, найкращий друг, нехай буде Бодя, і два дуже хороші знайомі: Андрій та Ігор. Продовжимо, ми зустрілись на цьому місці та пішли курити, в мене було 3 косих, 1 собі та 1 на 2 знайомих. Дістали ми запальнички та почали курити, все добре, Андрій та Ігор гарно димлять собі, та я також разом з Бодею, він зробив 4 лайтові тяжки і закінчив, продовжив я, викурив весь косий то, що лишилось, більше половини (це була погана ідея), паралельно курінню я чую від Андрія "пацани, забув вам сказати, я перед цим всім випив майже літру пива", я думаю, це піздєєєєц))
ну і кажу йому "Але ти єблан, ну і для чого ти взагалі куриш?" Андрій: "Та похуй, все норм буде, не переживай". Закінчили ми значить нашу сесію, виходимо з цього місля і пиздошимо в сторону центру (хотіли покурити і піти жостко гуляти)
Початок подій: Ми не пройшли навіть 20 метрів і нас різко вйобує, всі еффекти, зрачки, сушняк, заповільнений час і т.д, все у всіх таке ж саме, в один момент. Ми всі усвідомлюємо, що ми всі перекурили і що нам пізда. Сідаємо ми на лавочку і всі починають різко ржати, хуй знаю з чого), я все поняв, і вирішив, що я буду так званим "повадирьом" (тому що я міг себе трошки контролювати) і кажу їм "Хлопці, заваліть єбальники, ви дуже голосно розмовляєте, ми всі перекурили і нам варто це просто перечекати" Сидимо ми хвилини 2 (по відчуттям 30хв) і вйобує все більше і більше, я зрозумів, що ситуація піздєц і кажу команді "Чекайте тут, я в мазагин" встаю я і йду в ближній продуктовий, він був в метрах 30 від лавочки, в свою сторону я чую "Куди ти йдеш без нас, ми ж всі друзі, не кидаємо один одного" (дуже блять голосно і зі сміхом) (щоб багато не писати, я їм кожні хв 5 напевно казав, щоб вони вальнули свої єбальники і не сміялись, бо нас спалять і буде пізда нам всім) І так, я захожу в магазин і швиденько беру 2л колу і лимон), підхожу до касира і даю це все, стараюсь лишній раз не світити єбалом та дивлюсь вниз, вона це все пробиває і каже вартість всього, даю я 500 грн якщо не помиляюсь і вона мені починає шукати решту. (Блять, це напевно була найповільніша хвилина в мому житті) Так от, віддала вона мені решту і я вийшов на вулицю, бачу 3 рила які сидять на лавочці які займаються якоюсь хуйньою, кажу їм: "А тепер просто заткніться і йдіть за мною", пішли ми в сторону парку, який був дуже близько, була година 8, зима, йдемо йдемо і бачимо лавочку в парку, сідаємо ми туди і кожен випив трошки коли, після цього я дістав лимон), даю Боді, він хуярить прям з цедрою (хотя в мене ніж був), вкусив він, передав мені, я кусаю теж з цедрою (насправді в такому стані на смак це було достатньо непогано), даю Ігору лимон, він його бере і зразу кидає, каже: "Блять, а че он такой тяжелый" (Ігор з Луганська, а ми всі западенці), після цього жосткого муву я починаю з Бодею піздєц сміятись з цього, беру я знову цей лимон і передаю Ігору і кажу: "Тобі здається, він не тяжкий", від нього я чую: "А че мне делать с этим?" після цього ми в який раз вже почали сміятись, він викинув нахуй той лимон. Дивимось ми на Андрія, а він каже "Мені дуже хуйово пацани" і починає блювати, я думаю, та ну блять, починається, ще мені проблеми із-за цього єблана, починаємо ми з ним пиздіти і морально хелпувати, дали колу, він попив і викинув її в траву, а нам всім пізда, у всіх бед, Андрій каже: "Все буде добре, не переживайте, просто почекайте" дивлюсь я на прохожих людей і бачу двух жінок з поводками, але в той момент мені здається, що це два поліцейських з АК-47 в руках, в який раз я вже думаю, що нам пізда. Дивимось ми всі на Андрія а він вже лежить на лавці і майже не подає признаки життя (пройшло менше 5 хв), в мене починається ще більша паніка
Я: В тебе точно все добре? Може швидку викликати?
А: Все добре, просто трошки почекайте.
Я: Пацан, ми палимось (паралельно ми бачимо мужика який дуже косо на нас дивиться)
Кажу я всім: Нам треба йти звідси, бо нам піздєц
І: Но как мы его здесь кинем в такой холод, тем более ему очень хуево
Я: В нас вибору не лишилось, кажу Андрію, братан, ми пішли якщо що пиши, дзвони, може я тобі таксі викличу?
А: Не треба, можете йти.
Ми троє пішли від цього місця достатньо далеко і вирішили просто ходити та чекати поки нас попустить, погуляли ми десь хв 30-40 (не попустило ні каплі) та вирішили вернутись туди і провірити чи він живий. Підходимо ближе до того місця і бачимо, що Андрій лежить на тій лавці як труп, підходимо ми до нього і я починаю його будити, він встає, по його лицю було видно, що він скоро тут подохне, якщо йому ніяк не допомогти
Я: Все нахуй, ти заєбав, я викликаю таксі
А: Добре, викликай, тільки дай гроші, бо в мене при собі нема
Викликам я болт і дав йому сотку щоб він поїхав додому. Приїхало таксі, ми його беремо з двух сторін та садимо в машину. Все, він поїхав і я думаю "Ура, победа, тепер буде легше". З іншими 2 ми пішли далі в наш шлях, нічого інтересного, ходили мовча і шукали гарну лавочку, де біля не буде багато людей. Погуляли ми так годину десь і найшли її і сіли і десь хв 30 ми посиділи і нас почало відпускати (УРА!), ми сидимо і просто втикаємо в місяць, пройшло ще хвилин 20 десь, почекали ще трошки поки нас майже відпустило і розійшлись, після цього я зрозумів, що мені хватає 2-3 гарні тяги для хорошого накуру на 2.5-3 годинки і що більше зимою на вулиці я не буду курити. На наступний день ми запитались у Андрія як він там? Все було добре, він приїхав в комфорті і ліг зразу спати.
На цьому все,моралфаги, не пишіть нічого за знайомого, з ним все добре і йому цей досвід був корисним, не судіть строго, це мій перший репорт, та і +це скоріше розважальний репорт) многа букаф
